2011
Науковці ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України є авторами і співавторами наступних видань:
Монографії
Історичні науки. Мочалов И.И., Оноприенко В.И. В.И.Вернадский: Наука. Философия. Человек. К 150-летию со дня рождения В.И.Вернадского. – Кн. 1. Наука в исторических и социальных контекстах / Инар Иванович Мочалов, Валентин Иванович Оноприенко. – Изд. 2-е, доп., испр. – К.: ГП «Информ.-аналит. агентство», 2011. – 411 с. (28,98) – 300 экз. – ISBN 978-966-2142-98-3.
Мочалов И. И., д.філос.н., проф., головний науковий співробітник Інституту історії природознавства і техніки ім. С.І. Вавілова РАН.
Для В.И. Вернадского очень характерен высокий уровень рефлексии в отношении научной деятельности и научного труда. На протяжении всей жизни он интересовался не только конкретными предметами наук, которыми он занимался как исследователь (а их спектр был необычайно широк), но и наукой в целом, её природой, путями ее движения, закономерностями развития, формами организации, характером научного творчества, отношениями науки с другими видами творчества, ролью науки в экономике и обществе. Для В.И. Вернадского не были безразличны такие темы, как развитие форм общения ученых, история научных школ, коммуникаций, публикаций, история норм и критериев ценностей в научном сообществе, социальная ответственность ученых и т. д. Узловые события в развитии науки он связывал с деятельностью различных исследовательских объединений внутри дисциплинарной структуры науки. История науки рассматривается им в связи с конкуренцией, полемикой между научными школами, в связи с разработкой конкурирующих концепций и методов. Обращение его к проблемам логики, методологии, социологии науки, психологии научного творчества, как и у других выдающихся деятелей науки ХХ века, стимулировало их развитие философами, логиками, социологами, психологами. Для широкого круга читателей.
Для В.І. Вернадського є дуже характерним високий рівень рефлексії щодо наукової діяльності та наукової праці. Протягом усього життя він цікавився не тільки конкретними предметами наук, якими він займався як дослідник (а їх спектр був надзвичайно широкий), але і наукою в цілому, її природою, шляхами її руху, закономірностями розвитку, формами організації, характером наукової творчості, взаєминами науки з іншими видами творчості, роллю науки в економіці та суспільстві. Для В.І. Вернадського не були байдужими такі теми, як розвиток форм спілкування вчених, історія наукових шкіл, комунікацій, публікацій, історія норм та критеріїв цінностей у науковому співтоваристві, соціальна відповідальність вчених тощо. Вузлові події в розвитку науки він пов’язував з діяльністю різних дослідницьких об’єднань усередині дисциплінарної структури науки. Історія науки розглядається ним у зв’язку з конкуренцією, полемікою між науковими школами, у зв’язку з розробкою конкуруючих концепцій і методів. Звернення його до проблем логіки, методології, соціології науки, психології наукової творчості, як і у інших видатних діячів науки ХХ століття, стимулювало їх розвиток філософами, логіками, соціологами, психологами. Для широкого кола читачів.
Історичні науки. Оноприенко В.И. Век Яншина. К 100-летию со дня рождения выдающегося геолога и эколога ХХ века. – К.: ГП “Информационно-аналитическое агентство”, 2011. – 406 с., ил. (25,23). – 300 экз. – ISBN 978-617-571-034-0.
Книга посвящена жизни, научной, научно-организационной и практической деятельности выдающегося отечественного геолога, ученого с уникальной эрудицией и высокими гражданскими качествами академика Александра Леонидовича Яншина (1911– 1999), оставившего неизгладимый след в науке, культуре, общественной жизни страны, в душах многочисленных учеников и соратников. Главные направления его научной деятельности были связаны со стратиграфией, тектоникой, геоморфологией и литологией, проблемами дистанционного исследования земли из космоса, геоэкологии. А.Л. Яншин выполнил ряд глобальных тектонических и историко-геологических обобщений, приведших к пересмотру многих теоретических положений геологии, возглавил новое актуальное научное направление в геологии – изучение эволюции геологических процессов в истории Земли. Им была проведена грандиозная работа по внедрению в сознание общества и различных ведомств научного понимания и оценки антропогенного воздействия на природу. Его яркий талант проявился в его неутомимой деятельности в Московском обществе испытателей природы, в Редакционно-издательском совете Академии наук, в Обществе книголюбов, в редколлегии серии «Научно-биографическая литература».
Книга присвячена життю, науковій, науково-організаційній та практичній діяльності видатного вітчизняного геолога, вченого з унікальною ерудицією і високими громадянськими якостями академіка Олександра Леонідовича Яншина (1911– 1999), який залишив незгладимий слід у науці, культурі, суспільному житті країни, в душах численних учнів і соратників. Головні напрямки його наукової діяльності були пов’язані зі стратиграфією, тектонікою, геоморфологією та літологією, проблемами дистанційного дослідження землі з космосу, геоекологією. А.Л. Яншин виконав низку глобальних тектонічних та історико-геологічних узагальнень, що призвели до перегляду багатьох теоретичних положень геології, очолив новий актуальний науковий напрямок в геології – вивчення еволюції геологічних процесів в історії Землі. Він провів грандіозну роботу з впровадження у свідомість суспільства і різних відомств наукового розуміння та оцінки антропогенного впливу на природу. Його яскравий талант проявився у невтомній діяльності в Московському товаристві дослідників природи, в Редакційно-видавничій раді Академії наук, у Товаристві книголюбів, у редколегії серії «Науково-біографічна література».
Історичні науки. Оноприенко В.И. Наука как призвание. Книга интервью. – К: ГП “Информационно-аналитическое агентство”, 2011. – 411 с. (28,43). – 300 экз. – ISBN 978-617-571-042-5.
В книге представлены интервью с украинскими и российскими учёными, которые занимают в современной науке активные исследовательские позиции. Автор вёл беседы с представителями разных научных специальностей, у которых «исследовательская пружина» является одной из главных доминант их жизни. По большому счёту таких людей не так уж много, поскольку в научной деятельности существует немало других мотиваций, которые нередко затмевают стремление к научного поиску. Главная тема этих интервью – становление и развитие творческих задатков исследователя, влияние семьи, университета, профессионального окружения, коммуникаций и самоутверждения в научном сообществе. Это книга раздумий, рефлексии исследователей о своём пути в науке. Учёные также делятся своими соображениями о современном состоянии науки в обществе, проблемах и путях выхода из затяжного её кризиса.
В книзі представлено інтерв’ю з українськими та російськими вченими, що займають активні позиції як дослідники. Автор проводив бесіди з науковцями різних спеціальностей та напрямків науки. Головна тема інтерв’ю – становлення та розвиток творчих здібностей дослідника, вплив родини, університету, професійного середовища, комунікацій і самоствердження в науковому співтоваристві. Це інтерв’ю з науковцями, у яких “дослідницька пружина” є однією з головних домінант життя. Таких людей не так вже багато, оскільки в науковій діяльності існують й інші мотивації, які часто-густо затьмарюють потяг до наукового пошуку. Це книга роздумів, рефлексії про свій шлях в науці. У ній також є розміркування про сучасний стан науки у суспільстві, проблеми і шляхи виходу з тривалої її кризи.
Економічні науки. Соловьев В.П. Инновации в контексте рыночных отношений: ожидания и реальность (С. 174–190. (1,06 ум.друк.арк.) розділ у колективній монографії «Динамика инноваций», под ред. В.И.Супруна. – Новосибирск: ФСПИ «Тренды», 2011. – 448 стр. (28,0). – Тираж 1000 экз. – ISBN 978-5-902688-10-5.
Монография базируется на материалах Симпозиума «Инновации как фактор стратегии модернизации», проходившего в г. Новосибирске в рамках Второго международного молодежного инновационного форума «Интерра – 2010», и представляет собой сочетание разных точек зрения экспертов топ-уровня. Этот труд является не общепринятой публикацией докладов, а органичным развитием тем, обозначенных на Симпозиуме, в виде развернутых статей.
Монографія базується на матеріалах Симпозіуму «Інновації як фактор стратегії модернізації», що проходив у м. Новосибірську в рамках Другого міжнародного молодіжного інноваційного форуму «Інтерра – 2010», і являє собою поєднання різних точокзору експертів топ-рівня. Ця праця є не загальноприйнятою публікацією доповідей, а органічним розвитком тем, що розглядалися на Симпозіумі, у вигляді розгорнутих статей.
Підручники
Історичні науки. Онопрієнко В.І., Ткаченко В.В. Історія української науки. Курс лекцій. – К.: Варта, 2010. – 652 с. (39,5). – 300 прим. – ISBN 978-966-585-034-2
Ткаченко В.В., д.і.н., проф., головний науковий співробітник Інституту педагогіки Национальної академії педагогічних наук України.
Курс «Історія української науки» є новим предметом у вищій школі. Сучасним студентам і аспірантам потрібно зрозуміти шляхи генези української науки, що матиме для них світоглядне й методологічне значення та сприятиме формуванню їхньої самосвідомості. Мета дисципліни — допомогти студентам і аспірантам опанувати основні факти з історії української науки, проаналізувати значення її здобутків і зрозуміти причини невикористаних можливостей. Курс історії української науки сприятиме формуванню у слухачів усвідомленого розуміння позитивного досвіду розвитку національної науки, знання її головних організаційних форм і передумов досягнення значущих результатів, науково-світоглядних принципів фахівця та його історико-методологічної культури. Крізь реконструкцію історичного минулого й об’єктивну інтерпретацію його спадщини ми заново переосмислюємо інтелектуальні прояви духу, розуму, стійкості, свободи й совісті особистості — невід’ємних атрибутів, що служать передумовою набуття нових знань. Особливе значення курс історії української науки має в контексті розв’язання проблеми інтеграції українознавчих наук.
Курс «История украинской науки» является новым предметом в высшей школе. Современным студентам и аспирантам необходимо понять пути генезиса украинской науки, что будет иметь для них мировоззренческое и методологическое значение и способствовать формированию их самосознания. Цель дисциплины – помочь студентам и аспирантам освоить основные факты из истории украинской науки, проанализировать значение ее достижений и понять причины неиспользованных возможностей. Курс истории украинской науки будет способствовать формированию у слушателей осознанного понимания позитивного опыта развития национальной науки, знания ее главных организационных форм и предпосылок достижения значимых результатов, научно-мировоззренческих принципов специалиста и его историко-методологической культуры. Сквозь реконструкцию исторического прошлого и объективную интерпретацию его наследия мы заново переосмысливаем интеллектуальные проявления духа, разума, стойкости, свободы и совести личности – неотъемлемых атрибутов, которые служат предпосылкой приобретения новых знаний. Особое значение курс истории украинской науки имеет в контексте решения проблемы интеграции украиноведческих дисциплин.
Економічні науки. Попович О.С. Стратегічне управління [Текст]/: курс лекцій/ О.С.Попович. – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 260 с. (15,11). – 500 прим.
Видання підготовлено на основі оригінального курсу лекцій, прочитаного д.е.н. Поповичем О.С. студентам 5 курсу факультету менеджменту і маркетингу Національного технічного університету України «КПІ».
Від багатьох вже виданих курсів лекцій зі стратегічного управління даний відрізняється перш за все тим, що він органічно прив’язаний до ситуації в економіці України. Не обмежуючись традиційними підходами до стратегічного аналізу, автор велику увагу приділяє специфіці вітчизняного інноваційного законодавства, науково-технологічній та інноваційній політиці української держави, як одного із найважливіших факторів формування середовища, сприятливого для розвитку інноваційного бізнесу і його стратегічної орієнтації. Чи не вперше у вітчизняній літературі з цього питання автор не обмежується рівнем окремого підприємства, а знайомить читача з проблемами стратегічного управління на рівні держави. Курс лекцій написаний з урахуванням найновіших підходів до стратегічного управління, які ще не відображені у вітчизняних підручниках з даної дисципліни. При розробці програми цього курсу автор повною мірою використав свій власний науковий доробок з проблем управління науково-технологічним та інноваційним розвитком, технологічного прогнозування та методів проблемно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу.
Издание подготовлено на основе оригинального курса лекций, прочитанного д.э.н.Поповичем А.С. студентам 5 курса факультета менеджмента и маркетинга Национального технического университета Украины «КПИ».
От многих уже изданных курсов лекций по стратегическому управлению данный отличается прежде всего тем, что он органически привязан к ситуации в экономике Украины. Не ограничиваясь традиционными подходами к стратегическому анализу, автор большое внимание уделяет специфике отечественного инновационного законодательства, научно-технологической и инновационной политике украинского государства, как одного из важнейших факторов формирования среды, благоприятной для развития инновационного бизнеса и его стратегической ориентации. Едва ли не впервые в отечественной литературе по этому вопросу автор не ограничивается уровнем отдельного предприятия, а знакомит читателя с проблемами стратегического управления на уровне государства. Курс лекций написан на основе новейших подходов к стратегическому управлению, которые еще не отражены в отечественных учебниках по данной дисциплине. При разработке программы этого курса автор в полной мере использовал свой собственный научный потенциал по проблемам управления научно-технологическим и инновационным развитием, технологического прогнозирования и методов проблемно-ориентированной оценки инновационного потенциала.