у попередніх роках

2014
І. Історія, методологія та соціологія науки і техніки
1.1. На виконання генеральної угоди про співробітництво між НАН України та КБ «Південне» шляхом архівного дослідження документів та звітів, а також критичного аналізу оприлюднених в першоджерелах фактах та подіях, пов’язаних з розвитком ракетно-космічної техніки в України, висвітлено співпрацю КБ «Південне» з суміжниками, в тому числі з науковими установами НАН України зі створення чотирьох поколінь бойових ракет, ракет-носіїв і космічних апаратів, введено в науковий обіг нову інформацію, яка розширює представлення про розвиток в 1951 – 1991 рр. наукових досліджень та технічних розробок космічного призначення в світовому контексті, а також окремих науково-технічних шкіл, зокрема, генеральних конструкторів КБ «Південне» В.Ф. Уткіна і В.Г. Сергєєва. Підготовлено та видано коротку історію ракетно-космічної техніки в Україні (Горбулін В.П., Храмов Ю.О., Колтачихіна О.Ю., Литвинко А.С., Звонкова Г.Л.).
1.2. На основі узагальнення досвіду викладання для магістрів та аспірантів університетів та інститутів НАН України курсу з історії, філософії, соціології науки і технологій розроблено нову програму та обґрунтовано її змістовне наповнення з урахуванням поглиблених вимог до підготовки фахівців, що працюватимуть в науково-технологічній та інноваційній сферах діяльності. Опубліковано навчальний посібник: Онопрієнко В.І. та Онопрієнко М.В. «Історія, філософія, соціологія науки і технологій». – К., 2014. – 447 с.
II. Наукознавство: системні дослідження науково-технологічного та інноваційного потенціалів
2.1. Комплексний аналіз (статистичний, соціологічний, фактологічний) динаміки розвитку науково-технологічного потенціалу за період з 1991 до теперішнього часу виявив наявність стійкої тенденції до зниження майже всіх його кількісних параметрів та результативності функціонування. Особливо погіршився стан науково-технологічної сфери у порівнянні з динамікою розвитку цієї сфери у сусідніх країнах: Польщі, Туреччині, Росії і Білорусі, що суттєво знижує конкурентні можливості України на міжнародному науково-технологічному ринку. Показано, що ключовою причиною гальмування науково-технологічного розвитку є відсутність в Україні системи стимулювання інноваційної активності бізнесу, слабка орієнтація всієї законодавчо-нормативної бази на підтримку науково-технологічного розвитку країни. Запропонована низка змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та обґрунтована необхідність загального перегляду наукоємності всього законодавства з метою приведення його до вимог інноваційної моделі. (Попович О.С., Бублик С.Г., Ісакова Н.Б., Мех О.А, Єгоров І.Ю., Булкін І.О.)
2.2. Наукометричними дослідженнями доведено, що пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, розроблені на основі форсайтних досліджень в процесі виконання Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України в 2004 – 2006 роках із залученням вітчизняних вчених-експертів, цілком відповідають основним тенденціям розвитку світової науки. Тим самим підтверджено як той факт, що українські вчені добре орієнтуються в найбільш актуальних напрямах розвитку світової науки і технологій, так і правомірність застосування методики форсайтних досліджень для прогнозно-аналітичних досліджень, для виявлення найбільш перспективних напрямів розвитку, а також для аналізу загроз національній безпеці країни. (Корецький А.І.)
2.3. Запропоновано нову мережеву концепцію розбудови на єдиній методологічній основі таких елементів інноваційної інфраструктури як бізнес-інкубатори, технологічні парки, технологічні платформи, кластери. Сформульовані основні засади модифікації на її основі законів України, що регламентують інноваційну діяльність. Показана можливість використання запропонованого нового концептуального підходу, заснованого на інформаційно-комунікаційних технологіях, в інтересах динамічного розвитку регіональних ринків та успішного протистояння глобальній конкуренції (Соловйов В.П., Сенченко В.В., Кот О.В., Денисюк В.А., Колесник М.М.)
2.4. На основі використання методології проблемно-орієнтованого підходу, вперше виявлені і класифіковані за змістом і походженням загрози національній безпеці, пов’язані з рівнем науково-технологічного забезпечення функціонування соціально-економічної середовища. Визначено умови, за яких науково-технологічна сфера виступає в якості базової основи, а не окремої складової національної безпеки, як зазвичай прийнято вважати. Встановлено оптимальні порогові значення наукоємності національної економіки, критичні для сучасного стану економічних і соціальних відносин у суспільстві. (Маліцький Б.А.)
2.5. На основі дослідження структури і динаміки розвитку наукового потенціалу і результативності діяльності наукових установ НАН України, проведеного в ретроспективі до 1987 року, запропоновано методологічні підходи щодо вибору критеріїв, системи показників і моделі оцінювання, придатних для сумісного оцінювання наукових установ різних галузей наук і видів наукової й науково-технічної діяльності. Основною особливістю запропонованого підходу є застосування разом із загальними (єдиними для всіх наукових установ, що оцінюються) критеріями і показниками оцінювання ще окремої групи особливих (специфічних) показників, що характеризують такі відмінності. Показано, що достатньо релевантні оцінки можуть бути отримані при застосуванні білатеральної композиції множин загальних і специфічних показників у співвідношенні ≥ 85 : ≤ 15 відсотків відповідно. З урахуванням такого підходу розроблено проект Методики оцінювання наукових установ НАН України. (Маліцький Б.А., Грачев О.О., Рибачук В.П., Віденіна Н.Г.)


Comments: