У процесі виконання зазначених відомчих тем у 2018 році були отримані такі нові
результати в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук:
1. Історія, методологія та соціологія науки і техніки.

1.1. Розроблено концепцію змісту сучасної професійної діяльності вченого, який
працює в конкурентному середовищі глобалізованої науки, сформовано основні характерні
риси, притаманні сучасному вченому: здатність відповідати вимогам інтелектуальної
мобільності та здійснювати інтенсивні комунікації з колегами, вміння позитивно
дискутувати для утвердження своїх ідей, бачення парадоксів та критичне сприймання
наявних знань, неухильне дотримання наукової етики та соціальної відповідальності.
Визначено напрями і тенденції подальших змін в змісті професійної діяльності вченого.
Підготовлено до друку монографію «Вчений в умовах ринку: український та світовий
формат»;
1.2. На основі використання оригінального методичного підходу вперше в історичній
літературі сформовано перелік найважливіших наукових досягнень вчених НАН України за
100 років її існування, які включають створені нові теорії, відкриття нових явищ і
закономірностей, винаходи, технології та машини, нові матеріали, ліки, рослини та інші
продукти наукової та науково-технічної діяльності, які становлять значний внесок у світову
науку й сприяють соціально-економічному розвитку України на інноваційній основі. Видано
книгу «Національна академія наук України. Видатні досягнення. 1918-2018», яка відображає
розроблену в Інституті нову модель реконструювання історії науки – інноваційну.

2. Наукознавство: системні дослідження науково-технологічного та інноваційного

потенціалів.
Наукознавство

2.1. Вдосконалено статистичний, наукометричний, вебометричний методи аналізу
ефективності діяльності наукових академічних систем, за допомогою яких проведено оцінку
результатів діяльності НАН України у порівнянні з зарубіжними академіями, зокрема за
критеріями публікаційної активності, участі в міжнародній науковій співпраці, впровадженні
наукових досягнень у суспільну практику. Доведено, що виходячи з «собівартості»
підготовки та публікації однієї статті в журналах, що індексуються базою даних Scopus, НАН
України знаходиться на рівні науки найбільш розвинутих країн Європи. Академія є
найбільшим виконавцем міжнародних проектів в Україні, робить значний внесок у
формування інтелектуального потенціалу країни, є сприятливою до модернізації організації

діяльності на основі збереження позитивних традицій та світового досвіду. Результати
дослідження опубліковано в науково-довідниковому виданні «Національна академія наук
України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу»;
2.2. Обґрунтовано основні критерії вибору веб-пошукових систем, придатних для
здійснення релевантного пошуку наукової інформації й проведення веб-наукометричних
досліджень, що стосуються оцінки стану і виявлення тенденцій розвитку науки в Україні та
світі, зокрема академічної. Показано, що вибір універсальної інформаційно-пошукової
системи (ІПС), придатної для наукових досліджень у спеціальній області науки, має
здійснюватися з урахуванням специфіки предмету досліджень, мови, на якій ведеться пошук
і обсягу індексу ІПС. З досліджених універсальних ІПС найбільш прийнятними для пошуку
науково-технічної інформації та проведення наукометричних досліджень, у тому числі в
українському веб-сегменті Інтернету, слід визнати зарубіжні пошукові системи Google,
Yandex та вітчизняну – МЕТА;
2.3. На підставі комплексного аналізу стану системи управління науково-технологічної
сфери України виявлено основні тенденції її трансформації за роки незалежності. Доведено,
що система державного управління цією сферою, яка створювалася в 90-ті роки минулого
століття як надгалузева державна структура, поступово деградувала до підгалузевого рівня у
складі МОН України, де у фінансовому виразі вона становить не більше 2,5% від загального
фінансування МОН. Внаслідок цього на рівні державного управління відсутні такі ключові
елементи системи, які б мали здійснювати функції формування та реалізації національної
наукової політики, визначати пріоритети напрямів у галузі досліджень і розробок та
забезпечувати їх фінансування, впроваджувати систему стимулювання наукової та
інноваційної діяльності на рівні світових стандартів, зміцнювати галузь досліджень та
розробок як головного джерела економічного зростання України на інноваційній основі.
Розроблено рекомендації щодо вдосконалення системи управління, зміни обсягів і правил
державного фінансування досліджень та розробок. Обґрунтовано шляхи й конкретні
показники кадрового оновлення потенціалу науки, засади формування інфраструктури
науки, імплементації в українську наукову практику європейського досвіду та стандартів
державної підтримки науки.

Інноватика

2.4. Вперше в теорії інноваційного розвитку економіки виявлено вплив процесу
розподілу створеної доданої вартості між соціальними групами на структурну повноту та
збалансованість елементів інноваційного циклу, що доводить необхідність посилення
політекономічних підходів в дослідженні питань розвитку економіки на інноваційній основі;

2.5. Обґрунтовано закономірність зміни форми знань на стандартних етапах
життєвого інноваційного циклу), доведено можливість підвищення ефективності
інноваційного процесу засобами оптимізації інноваційної інфраструктури шляхом
забезпечення її релевантності інноваційному циклу.