Симпозіум відкрив президент НАН України, академік Анатолій Загородній. У своїй промові він акцентував на необхідності ефективного використання державних ресурсів та важливості об’єктивного оцінювання якості наукової діяльності. Він також наголосив на цінності досвіду оцінювання наукових установ України й міжнародного досвіду.

З вітальними промовами виступили представники України та інших країн: голова Наукового комітету Національної ради України з питань науки і технологій Олександра Антонюк, а також президенти академій наук Литви та Молдови. Зокрема, іноземні делегати висловили підтримку України у війні та наголосили на важливості продовження наукової співпраці.
На симпозіумі виступили представники ДУ «Інститут дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України». Співробітники Інституту внесли вагомий вклад у розкриття теми оцінювання наукової діяльності в національному та міжнародному контексті.
Директор інституту, професор Борис Маліцький, у своїй ґрунтовній доповіді звернув увагу на теоретичні та практичні аспекти оцінювання наукових результатів. Він наголосив, що якісне оцінювання є ключовим чинником розвитку науки, її впливу на суспільство і формування державної політики. Особливу увагу було приділено питанню належного фінансування наукових установ, яке має бути стратегічним пріоритетом навіть в умовах обмежених ресурсів, особливо під час війни. Борис Маліцький підкреслив, що наукові установи відіграють вирішальну роль у розвитку інновацій, забезпеченні економічної стабільності та формуванні нових можливостей для суспільного прогресу.

Завідувач Центру інновацій та технологічного розвитку інституту Олена Васильєва висвітлила проблеми, пов’язані з необ’єктивністю методологій оцінювання у міжнародних рейтингах інноваційної діяльності. У своїй доповіді вона детально проаналізувала спірні питання складання таких рейтингів і зазначила, що вони часто не враховують специфіку національних наукових систем і культур. Васильєва запропонувала шляхи вдосконалення цих підходів, які могли б сприяти більш об’єктивному відображенню досягнень української науки на міжнародній арені.

Професор Лариса Рижко у спільній доповіді з старшим науковим співробітником Оксаною Живагою звернули увагу на те, що завданням оцінювання в сучасній науці стає не сприяння росту науки, тобто примноження істинних і відкидання хибних знань, а управління науковою сферою як галуззю економіки. Використовувані для цього методики переважно базуються на кількісних показниках, які не враховують особливість наукових знань, складність дослідницький процесів. Вихід з зазначеної ситуації вбачається у впровадженні практик відкритої науки, які мають потенціал відновити на новому рівні оцінювання, яке б спиралося на сутнісні аспекти функціонування науки. Відзначено заходи, які в цьому напряму робляться в Україні.

Старший науковий співробітник Захар Попович представив результати комплексного прогнозно-аналітичного дослідження, що було спрямоване на визначення пріоритетів наукового пошуку в сучасних умовах. Він наголосив, що ці напрями набувають особливого значення у контексті післявоєнного відновлення України. Дослідження проводилося за підтримки Фонду Фрідріха Еберта (ФРН) із залученням широкого кола експертів. У ньому окреслено найбільш перспективні галузі науки, які здатні дати потужний поштовх для розвитку України в умовах глобальної конкуренції та інтеграції до європейського наукового простору.

Учасники симпозіуму наголошували, що оцінювання в науці повинні акцентуватися на різноманітних результатах діяльності, які сприяють зростанню досконалості досліджень та його позитивного впливу на суспільство.
У виступах представників Інституту було зроблено акцент на системності підходів до оцінювання наукових результатів, важливості адаптації міжнародних практик до національних умов, а також необхідності більш активного залучення науки до вирішення стратегічних завдань держави. Їхні доповіді стали важливим внеском у дискусію, підкресливши значення науки як інструмента відновлення і розвитку країни.
Учасники наголошували на важливості інновацій, об’єктивності міжнародних рейтингів та визначення пріоритетів наукового пошуку, зокрема для післявоєнного відновлення України. Підтримка наукового потенціалу була однією з ключових тем обговорення.

















