Впровадження отриманих наукових результатів у суспільну практику є в Інституті обов`язковою умовою для виконавців  тем та проєктів. Такий підхід стимулює виконавців робіт до ініціювання підготовки на базі отриманих результатів відповідних науково-аналітичних доповідей, рекомендацій та пропозицій щодо вирішення проблем у галузі науки та інновацій на державному, регіональному та галузевому рівнях.  Іншим каналом впровадження результатів є використання наробок, виконаних аспірантами і докторантами в рамках дисертацій. У деяких випадках впровадження результатів є наслідком зацікавленості окремих замовників – органів влади, організацій та підприємств.

Так, у 2019 році на запрошення Київської облдержадміністрації фахівці Інституту були залучені  до розробки стратегії Київської області на період 2021–2027 роки на основі смарт спеціалізації та Плану заходів з її реалізації. Пропозиції, які були розроблені представниками Інституту, було враховано в технічних завданнях проєктів, перелік яких затверджено  Київською Обласною Радою для виконання на конкурсній основі. Інститут отримав запрошення для участі в цьому конкурсі та подяку за надану допомогу від керівництва області.

Важливим впровадженням є використання пропозицій Інституту  при підготовці Стратегії розвитку інноваційної діяльності на період до 2030 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України №526-р від 10 липня 2019 р.), які стосуються заходів щодо збільшення кількості фізичних осіб та суб’єктів господарювання, що займаються винахідництвом, надають послуги із комерціалізації інтелектуальної власності, а також активізації інноваційної діяльності підприємствам (отримано подяку від Департаменту Кабміну України).

Окремі положення дисертації аспіранта Інституту Жернового Д.В. використано у 2017 році Комітетом Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва при опрацюванні деяких законодавчих актів, зокрема проєкту Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні», а також проєкту Закону України «Про внесення змін до наукового кодексу України  (щодо сприяння розвитку інноваційній діяльності довідка про впровадження від 17.10.2017 р.).

Результати наукових досліджень аспірантки Інституту Вовченко О.В. було впроваджено у навчальний процес Університету економіки та права «КРОК» для забезпечення викладання навчальних дисциплін «Національна і регіональна безпека», «Міжнародна інформаційна безпека» (довідка про впровадження від 14 березня 2019 р.) та

на кафедрі управління фінансово-економічною безпекою Навчально-наукового інституту менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК» (довідка про впровадження від 04 червня 2019 р.).

У 2018 р. Комітетом з питань науки, техніки та інновацій були використані підготовлені фахівцями Інституту за результатами виконання планової теми пропозиції щодо забезпечення розвитку вітчизняної науки при підготовці проєктів законодавчих актів, рішень щодо підготовки наукових кадрів та підвищення статусу наукового працівника (довідка про впровадження від 19.02.2019 р. №04-23/16-205).

Протягом 2017-2019 років Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства були використані результати досліджень науковців Інституту щодо розробки консенсус-прогнозів економічного розвитку України, які було опубліковано у періодичному виданні Мінекономіки для вироблення рекомендацій економічної політики щодо забезпечення стабільного й збалансованого економічного зростання України та макроекономічного прогнозування можливих сценаріїв розвитку країни. (https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=Konsensus-prognoz )

З метою впровадження в реальну практику формування і реалізації науково-технологічної та інноваційної політики держави результатів своїх досліджень Інститут систематично інформує Уряд та Верховну Раду України про найбільш актуальні проблеми, які потребують вирішення (ці матеріали направляються як ініціативно, так і у відповідь на доручення відповідних органів влади).

Так, у 2017 році Інститутом було ініційовано (Доповідна записка «Про необхідність посилення державної підтримки індустріально-інноваційного розвитку України» надіслана президенту НАН України Б.Є. Патону 18.01.2017 р.) звернення президента НАН України Б.Є. Патона до прем’єр-міністра Гройсмана В.Б. щодо стратегічної орієнтації середньострокового плану дій уряду до 2020 р. на науково-технологічні фактори економічного зростання, оскільки чисто ресурсні фактори значною мірою вичерпали свої відтворювальні можливості. Для його реалізації необхідна програма підтримки науки, запровадження стимулів інноваційної діяльності в науці і в економіці. У додатку до звернення надавалося науково-аналітичне обґрунтування необхідності посилення державної підтримки індустріально-інноваційного розвитку України, а також конкретні пропозиції до проєкту середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року.

Того ж року (21.12.2017) Голові Верховної Ради України Парубію А.В. було направлено доповідну записку про необхідність здійснення невідкладних заходів щодо відновлення наукового потенціалу України, в якій зверталась увага на безпрецедентне зменшення в Україні кількості дослідників, що припадає на мільйон населення – параметра, який розглядається в нинішньому світі як показник готовності країни до інноваційного розвитку: унаслідок урізання коштів, що виділяються на наукові дослідження і розробки, він став у нас у рази меншим ніж у передових країнах світу, удвічі меншим ніж у Росії, в півтора раза меншим ніж у Білорусі. У записці наводяться дані про основні тенденції в нарощуванні підтримки науки у світі, зокрема в країнах – сусідах України, обґрунтовується необхідність ухвалення Верховною Радою України стратегії відновлення і розвитку наукового потенціалу держави.

Цьому ж питанню була присвячена доповідна записка до Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (15.02.2017), в якій інформувалось про результати виконаних в Інституті прогнозно-аналітичних досліджень динаміки кадрового потенціалу вітчизняної науки, що свідчать про гостру необхідність невідкладних заходів влади щодо припинення його деградації та показують, що зволікання із здійсненням рішучих заходів щодо посилення підтримки науки дорого обійдеться державі – вимагатиме значно більше коштів і часу.

Ще більш детально критична ситуація у сфері науково-технологічної та інноваційної політики української держави висвітлювалась у листі до голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Співаковського О.В. щодо вкрай незадовільного рівня підтримки науки в Україні, недооцінки її значення для інноваційного розвитку економіки, до якого була додана аналітична записка щодо реформи фінансування науки (27.11.2017 р.).

У доповідній записці головному вченому секретарю НАН України академіку НАН України В.Л. Богданову «Про виконання Постанови Президії НАН України про створення Центру інновацій та технологічного розвитку в Інституті досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України» інформувалось про роботу, здійснену для створення названого Центру, та ставиться питання про потребу додаткового фінансування для нього.

У 2018 році Інститут брав активну участь у підготовці парламентських слухань на тему: «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку», що відбулися 21 березня 2018 року. Зокрема було розроблено і передано до Верховної Ради України зауваження та пропозиції до проєкту рекомендацій парламентських слухань, в яких зверталась увага на те, що в кадровому потенціалі вітчизняної науки відбулися такі структурні зміни, які унеможливлюють не тільки його істотне нарощування, але й навіть стабілізацію без екстраординарних заходів держави, спрямованих на залучення в науку молоді та закріплення в наукових колективах дослідників молодшого і середнього віку. Пропонувалось також відновити прогнозно-аналітичні дослідження з метою визначення найбільш актуальних напрямів інноваційного розвитку, використання програмно-цільового методу як основного механізму реалізації визначених державою пріоритетних напрямів науково-технологічного розвитку, організувати підтримку кластерного підходу до оновлення економіки, більш повно використати для цього можливості наукових центрів НАН України та МОН.

13 грудня 2018 р. Доповідною запискою до Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти «Щодо необхідності вжиття невідкладних заходів для стимулювання залучення молоді в науку» Інститут інформував, що склалася така вікова структура вітчизняних дослідників, яка фактично запрограмована на вимирання наукової системи: молодіжне поповнення науки з року в рік падає, і воно сьогодні вже менше ніж втрати науки в результаті природної смертності та переходу науковців до інших сфер діяльності. Якби нашій державі вдалося забезпечити зростання приходу молоді в науку щороку на 15 %, починаючи з 2015 року, то ми могли б наблизитись до середнього рівня цього показника по країнам ЄС лише приблизно у 2032 році, але цей шанс вже втрачено. Відтермінування ж політики, що забезпечила б такий темп приросту, до 2020 року, дає шанс досягти цього рівня лише у 2040 році. Пропонувались кардинальні зміни системи підготовки та атестації висококваліфікованих наукових кадрів.

25 жовтня 2018 р. Президії НАН України направлено зауваження і пропозиції до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення стратегії інноваційного розвитку України на період до 2030 року».

21 листопада 2018 р. заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Кириленку І.Г. – доповідна записка «Про необхідність посилення державної підтримки індустріально-інноваційного розвитку України»

У 2019 році Інститутом були неодноразово направлені органам влади інформаційно-аналітичні матеріали, в яких доводилась помилковість деяких тверджень окремих політиків щодо стану справ в науково-технологічній сфері України та світу.

Зокрема 21 жовтня 2019 р. було направлено лист Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (як реакція на виступ на засіданні комітету ВР члена Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Р.М. Чернеги).

Підготовлено і направлено 9 жовтня 2019 р. науково-аналітичні і довідкові матеріали до НАН України про стан імплементації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та його впливу на поліпшення ситуації у сфері наукової та науково-технічної діяльності (09.10.2019).

3 січня 2019 року було направлено лист першому заступнику голови Верховної Ради України І.В. Геращенко щодо фінансування академій наук у світі та невідповідність ситуації з наукою в Україні основним тенденціям світового науково-технологічного розвитку (як спроба дати деякі роз’яснення в зв’язку з її не зовсім компетентними заявами, щодо загальноприйнятих у світі форм організації фінансування наукових досліджень.

24 січня 2019 р. – доповідна записка Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти про результати виконання відомчої теми «Формування привабливості професії вченого і позитивного ставлення українського суспільства до науки» та розроблені на їх основі пропозиції щодо підвищення престижності праці в науці.

15 лютого 2019 р. – доповідна записка президенту НАН України Б.Є. Патону «Щодо необхідності відновлення прогнозно-аналітичних досліджень та організації опитування експертів з метою актуалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні”

18 березня 2019 р. – віцепрезиденту НАН України, академіку НАН України А.Г. Загородньому було направлено «Деякі зауваження до проєкту стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності». Зокрема, пропонувались доповнення:

  • “Верховній Раді України ухвалити рішення про те, що відновлення наукового потенціалу країни має стати одним із найважливіших стратегічних завдань держави, розробити і послідовно реалізувати чіткий план щорічного зростання частки витрат державного бюджету на наукові дослідження і розробки для досягнення передбачених законом параметрів;
  • Кабінету міністрів України розробити і внести до Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого стимулювання витрат на дослідження і розробки з боку підприємств промисловості і сільського господарства;
  • Міністерству освіти і науки України вжити заходів щодо підвищення якості підготовки дослідників через аспірантуру завдяки реальному залученню аспірантів у процес наукових досліджень. Вважати неприпустимим створення аспірантури і спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій при установах, які не ведуть систематичних наукових досліджень, зареєстрованих у встановленому порядку.”

Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти надіслано зауваження до проєкту рекомендацій парламентських слухань на тему «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти і науки» з пропозиціями щодо деяких доповнень (25 березня 2019 р.)

21 травня 2019 р. заступнику Міністра освіти і науки України Рашкевичу Ю.М. надіслано доповідну записку «Про необхідність об’єктивізації діючої системи оцінювання результатів праці вченого» (06.05.2019), яка застерігає від формально-бюрократичних спрощень у цій справі.

9 жовтня 2019 р. президенту НАН України Б.Є. Патону та голові Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій С.В.Бабаку направлено пропозиції Інституту щодо підвищення ефективності обігу нематеріальних активів на ринку інтелектуальної власності в Україні.

15 жовтня 2019 р. – лист голові Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій С.В. Бабаку про деякі особливості реальної практики здійснення фінансового забезпечення науково-технологічного та інноваційного розвитку низки країн світу, на які доцільно зважити при вдосконаленні державної політики України в науково-технологічній сфері, а також про породжені непрофесійною уявою деяких політиків міфи, що нерідко використовуються в дискусіях на цю тему.

На основі аналізу висновку Наукового комітету Національної Ради України з питань розвитку науки і технологій було підготовано зауваження (здебільшого стосовно поверховості низки зроблених у ньому узагальнень) і направлені керівництву НАН України 15 квітня 2019 р.

Директору Національного інституту стратегічних досліджень О.В. Литвиненку 22.11.2019 р. направлено аналітичні матеріали щодо стану науки в Україні для підготовки проєкту послання Президента України

Лист до Президії НАН України від 29.11.2019 р. із зауваженнями стосовно проєкту розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації стратегії розвитку інноваційної діяльності на 2019-2021 роки», в якому відзначається, що стратегічною метою має бути відродження наукового потенціалу держави і виведення його на рівень, необхідний для наукового забезпечення інноваційного розвитку, у відповідності до європейських стандартів.

6 грудня 2019 р. – лист президенту НАН України Б.Є. Патону про результати прогнозно-аналітичних досліджень, які свідчать, що перспективи відновлення кадрового потенціалу НАН України після 2015 року істотно погіршились: молодіжне поповнення зменшилось, а вікова структура стала такою, коли втрати через природну смертність вже перевищують прихід молоді.

Слід відзначити, що рекомендації, які містяться в доповідних записках та аналітичних матеріалах Інституту в кращому випадку враховуються органами влади лише частково, нерідко інститут навіть не отримує інформації про їхній розгляд.

Щорічно Інститут представляє Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України макроекономічний прогноз економічного розвитку і бере участь у формуванні відповідних консенсус-прогнозів.

Ще одним напрямом організації впровадження в соціальну практику результатів досліджень стало висвітлення їх за допомогою засобів масової інформації, особливо інтернет-видань (Українська правда, Дзеркало тижня, Спільне, Граніт науки)