Станом на 01.01.2020 р. загальна чисельність працюючих Інституту складає 62 особи, з них чисельність наукових працівників − 52 особи, в тому числі − 10 докторів та 24 кандидати наук.

На базі Інституту функціонує аспірантура та докторантура зі спеціальностей 051 «Економіка», 031 «Історія та археологія», спеціалізована вчена рада з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук зі спеціальності 07.00.07 – історія науки і техніки.

У 2016 році Інститут отримав ліцензію на право провадження освітньої діяльності на третьому (науково-освітньому) рівні вищої освіти з підготовки докторів філософії з галузі знань 03 – Гуманітарні науки, спеціальність 032- історія та археологія; з галузі знань 05 – Соціальні та поведінкові науки, спеціальність 051- Економіка, – наказ Міністерства освіти і науки України від 05.09.2016 р. № 1073.

Спеціалізована вчена рада Інституту за спеціальністю 07.00.07 «Історія науки і техніки» функціонує в Інституті з 1991 року. Наказом МОН України від 15 березня 2019 року № 358, спеціалізованій вченій раді Д 26.189.02 надано право на період до 31 грудня 2020 року брати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки.

Журнал Інституту «Наука та наукознавство», що випускається з 1993 р., згідно зі свідоцтвом про реєстрацію КВ №21848-11748 ПР від 22 січня 2016 року, наказу МОН України від 13.07.2015 р. №747 внесено до переліку наукових фахових видань (економіка) та наказу МОН України від 02.07.2020 №886 внесено до переліку наукових фахових видань (економіка), категорія «Б», у якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата економічних наук. Журнал представлено у 4 міжнародних і вітчизняних наукометричних базах, репозитаріях і пошукових системах: Google Scholar, ERIH PLUS, Бібліометрика української науки, Україніка наукова.

Редакційна колегія журналу представлена як вітчизняними експертами (академіки, професори, доктори, кандидати наук), так і експертами з Азербайджану, Білорусі, Великобританії, Китаю, Молдови, Росії, Угорщини. Наразі опубліковано 108 номерів журналу. З друку щороку виходять чотири номери журналу.

Інститут є юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, інші необхідні печатки та штампи, фірмовий бланк, рахунки у національній валюті, відкриті відповідно до законодавства України, логотип веде діловодство та бухгалтерський облік згідно із законодавством України.

Інститут співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, з окремими підрозділами Кабінету Міністрів України, міністерствами, відомствами, науковими установами, підприємствами, організаціями України

ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М. Доброва НАН України» виконує методологічні, науково-організаційні, прогнозно-аналітичні, навчально-методичні функції та здійснює координацію й науково-методичне забезпечення наукових досліджень у галузі управління та організації науки, історії науки і техніки та інноватики, що проводяться науковими установами і вищими навчальними закладами України, надає їм науково-методичну допомогу у підготовці наукових кадрів за профілем Інституту.

Інститут здійснює науково-методичне та організаційне забезпечення діяльності Наукової ради з наукознавства при Міжнародній асоціації академій наук (затверджено Постановою Ради Міжнародної асоціації академій наук від 15 жовтня 2010 року № 212 «Про затвердження складу Наукової ради з наукознавства та Положення про неї»).

Центр інновацій та технологічного розвитку Інституту є учасником громадської організації Суспільна інноваційна мережа України (СІМУ), яка бере участь у експертній оцінці законодавчих та нормативних актів України, координує свою діяльність з найбільш активними громадськими спільнотами, які зацікавлені в розвитку науки та інновацій. Керівник Центру – Соловйов В.П. є одним з координаторів СІМУ.

Публічна діяльність науковців Інституту у керівних органах громадських наукових об’єднань:

Б.А. Маліцький – член Президії Федерації вчених;

Ю.О. Храмов – голова Українського товариства істориків науки;

В.І. Онопрієнко – президент Національного комітету істориків науки;

В.П. Соловйов – член правління Київського відділення спілки наукових та інженерних об’єднань України, член Ради директорів при КМДА;

О.С. Попович – член Президії та член Ради спілки наукових та інженерних об’єднань України;

І.П. Макаренко – керівник  незалежної громадської організації «Інститут еволюційної економіки, що об’єднує вчених України, які займаються дослідженнями інновації, еволюційної економіки, макроекономіки, інституціоналізму й інституціональної структури суспільства, механізмів соціально-економічних циклів, екстремології, а також прогнозуванням системних криз. Основним видом діяльності Інституту є дослідження інновації як системного процесу»;

В.П. Рибачук – член Міжнародного товариства з наукометрії та інфометрії (ISSI);

М.Д. Станкова – член Європейського міжнародного товариства історії науки;

А.С. Литвинко – член Міжнародного комітету з історії технології та Європейського товариства історії науки;

Л.П. Кавуненко – член Європейської асоціації з еволюційної економіки (ЕАЕРЕ), член Європейської асоціації досліджень науки і технологій (EASST);

Н.Б. Ісакова ‒ член Європейської асоціації досліджень науки і технологій (EASST) та є українським представником консультаційної ради глобального звіту з підприємництва компанії «Amway» (The Ukrainian Representative of the Advisory Board of the Amway Global Entrepreneurship Report).

Інститут здійснює співробітництво з:

  • ДУ «Національний антарктичний науковий центр» МОН України в рамках виконання науково-технічних проектів за Державною цільовою науково-технічною програмою проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 роки (В.П. Рибачук), а також з відділом бібліометрії та наукометрії Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
  • Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка з організації стажування викладачів університету в Інституті та участі науковців Інституту у роботі випускних екзаменаційних комісій;
  • Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП) з розв’язання проблем наукового та інвестиційного забезпечення розвитку України;
  • Агросоюзом України з розв’язання проблем інноваційного розвитку агропромислового комплексу України ;
  • Громадською організацією NDI Foundation (Фундація національного розвитку та інновацій);
  • науковці Інституту взяли участь в експертній оцінці світового рейтингу вищих навчальних закладів Times Higher Education на запрошення служби Surveys Elsevier.

Інститут є організатором вітчизняних та міжнародних заходів, а саме:

1). Щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки в контексті інтеграції України в Європейський науково-інноваційний простір» на базі Одеського національного політехнічного університету (м. Одеса). Метою конференції є залучення бізнесу до розвитку науки, обмін міжнародним досвідом у цій сфері, що, в свою чергу, сприяє вирішенню стратегічних питань стосовно того, як інновації активно запровадити в сучасній економіці, як може у цьому допомогти наукова установа. Разом з тим, як до цього процесу в питанні фінансування науки мобілізувати сучасний бізнес, малий зокрема, оскільки ці позиції, «бізнес – наука», поки що досить віддалені в українських реаліях. На конференції щорічно присутні представники Міністерства освіти і науки України, академічних структур, вищих навчальних закладів, громадських організацій та підприємців. У конференції беруть участь представники з різних країн: України, Росії, Білорусі, Китаю, Німеччини, Грузії, Франції, Данії і т.д. Учасники конференції мають можливість переглядати онлайн-трансляцію заходу та ставити питання в онлайн-режимі на сайтах ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» та Інституту еволюційної економіки. Саме сучасні засоби онлайн-трансляції дають можливість розширити кількість учасників конференції, зокрема іноземних.

Сучасні засоби онлайн-трансляції дають можливість проводити більше заходів у рамках конференції. Так у 2019 р. у рамках конференції проведено круглий стіл «Особливості формування регіональних інноваційних систем в Україні в сучасних умовах» (в режимі Skype-конференції) з представниками Приватного вищого навчального закладу «Український гуманітарний інститут». Фінансовими партнерами конференції є:  Інжинірингово-консалтингова компанія «Новація. Досягнення. Лідерство Груп», Агентство нестандартних бізнес-рішень «S&KU», Громадська спілка «Центр інновацій «Сходи в Майбутнє», Публічне акціонерне товариство «Коблево», Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка та ін. За результатами конференції щороку видається рецензований збірник матеріалів, у якому публікуються доповіді українською, російською та англійською мовами. Збірник є науковим виданням та рекомендованим до друку Вченою радою Інституту. Конференція завжди завершується семінаром, під час якого відбувається обговорення підсумків та шляхів реалізації ухвалених рекомендацій.

2). Інститут є організатором з 2001 р міжнародних симпозіумів за ініціативи Міжнародної асоціації академій наук та фінансової підтримки ЮНЕСКО. Інститут виконує методично-організаційний супровід цих заходів. У роботі симпозіуму  беруть участь вчені і фахівці з різних країн Європи та Азії (Білорусь, Китай, Молдова, Польща, Росія, Франція і Україна та інші). За результатами симпозіумів видається рецензований збірник матеріалів, у якому опубліковано доповіді українською, російською та англійською мовами. У рамках симпозіуму проводяться засідання Наукової ради з наукознавства при МААН, на якому представники Білорусі, Молдови, Китаю, Росії та України обговорюють отримані результати і розробляють шляхи подальшої співпраці.

3). Інститут проводить щорічну Міжнародну конференція з наукознавства та історії науки (Добровські читання), яка присвячується вшануванню пам’яті відомого українського вченого в галузі наукознавства та історії науки, Геннадія Михайловича Доброва (1929-1989), члена-кореспондента АН УРСР, доктора економічних наук, професора, засновника Київської наукової школи з наукознавства в Україні, ініціатора створення і першого керівника Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки АН УРСР.

4). Протягом 30 років Інститут проводить щорічну Всеукраїнську наукову конференцію молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів «Наука як феномен національної культури» в рамках Міжнародного молодіжного симпозіуму з історії науки і техніки «Пріоритети української науки» у співпраці з Українським товариством істориків науки. Партнерами конференції є Академія наук вищої школи України, Рада молодих учених Міністерства освіти та науки України, Центр досліджень з історії науки і техніки ім. О. П. Бородіна Державного університету інфраструктури та технологій, Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Державний політехнічний музей, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Меморіальний музей О.В. Палладіна, Національний науково-природничий музей, АТ «Укрзалізниця». На конференціях розглядаються пріоритетні результати, історія наукових та науково-технічних колективів, установ та вчених України й світу в галузі природничих, технічних і суспільних наук як соціокультурного феномену; історична біографістика науковців і організаторів науки; світоглядне значення історії науки і техніки, шляхи підвищення престижу інтелектуальної праці та популяризація науки; методологія історії науки і техніки; наукові та науково-технічні школи в Україні та світі; передовий досвід раціоналізаторів і винахідників України; науковий підхід до збереження історичної спадщини. У конференції щорічно беруть участь понад 100 молодих та досвідчених істориків науки, техніки та освіти, які представляють Київ, Харків, Львів, Одесу, Івано-Франківськ, Дніпро, Черкаси, Херсон, Запоріжжя, Кропивницький, Житомир, а також закордонні наукові та освітні установи (Музей космонавтики, м. Житомир; Університет Яна Длугоза, м. Честохова (Польща); Університет Лотарингії, м. Нансі (Франція); Трансільванський університет, м. Брашов (Румунія).

В одній з останніх конференцій у 2019 р. взяли участь: 102 молодих історика науки, техніки та освіти, а також досвідчених спеціалістів з України, Румунії, Польщі та Франції – з 17 міст, а саме:  Київ (72), Харків (11), Одеса (2), Дніпро (2,) Чернігів (1),Черкаси (3), Кропивницький (2), Житомир (1), Миколаїв (1), Кривий Ріг (1), Немішаєве (1), Луцьк (1), Тернопіль (1), Теребовля (1), Честохова (Польща) (1), Брашов (Румунія) (1), Нансі (Франція) (1). Серед учасників було 16 докторів та 29 кандидатів наук, які подали 83 доповіді та представили 44 установи, серед яких 9 установ НАН України, 2 музеї, 3 бібліотеки, 22 університети.

5). З 2003 року Інститут співорганізатор Міжнародних молодіжних науково-практичних конференцій «Історія розвитку науки, техніки та освіти», які проводяться спільно з НТУУ «Київський політехнічний інститут», та разом з розглянутими вище науковими конференціями молодих істориків науки, техніки та освіти складають Молодіжний симпозіум з історії науки і техніки. У 2019 р. пленарна частина конференції завершилась відкриттям виставки, присвяченої видатному фізику Маріану Смолуховському. Загалом Міжнародний молодіжний симпозіум з історії науки і техніки «Пріоритети української науки» став традиційним місцем зустрічі молодих дослідників і професіоналів-істориків науки й техніки України. Матеріали кожної з конференцій Молодіжного симпозіуму видано окремим збірником. Традицією симпозіуму є проведення фахової екскурсії для учасників, які у різні роки відвідували Музей медицини, Музей води, Астрономічну обсерваторію Київського університету, Національний гербарій України, Національний науково-природничий музей НАН України, меморіальний музей хіміка О.В. Палладіна, Музей історії Укрзалізниці.

6.) Інститут співорганізатор щорічної Всеукраїнської  наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки», яка проходить не лише в Києві, але й у різних великих  і  малих  містах  нашої  країни:  у  Краматорську,  Львові,  Житомирі,  Полтаві,  Очакові, Коростені  та  ряді  інших  міст.  Метою конференції є висвітлення досвідченими та молодими науковцями з різних регіонів України питань, які стосуються актуальних проблем історії науки і техніки, розвитку наукових та технічних ідей, персоналій видатних науковців та інженерів минулого, музеєзнавства, пам’яткознавства, культурної спадщини. За результатами видається збірник матеріалів конференції, що сприяє популяризації вітчизняної науки і техніки та її історії.

7). Було проведено в рамках ІІ Міжнародного симпозіуму «Гуманітарний дискурс мультикультурного світу: наука, освіта, комунікація»  на кафедрі філософії Національного авіаційного університету Всеукраїнський круглий стіл «Трансформація мов і комунікацій у мережевому суспільстві» (26 березня 2019 р., м. Київ) спільно з: кафедрою філософії НАУ,  кафедрою філософії, біоетики та історії медицини НМУ ім. О.О. Богомольця та кафедрою філософії та політології Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка. Учасниками круглого столу було висвітлено цікаві та актуальні теми з різноманітних аспектів проблеми трансформації мови комунікацій у мережевому суспільстві. Розглядались мовленнєво-комунікативні зміни в сферах науки, педагогіки, медіасфері, PR та маркетингу; трансформації комунікації в соціальних мережах різних соціальних спільнот; трансформації мовної норми; особливості міжособистісної комунікації в контексті інформаційних технологій та особистісної мовної компетентності; проблеми міжкультурного діалогу та зміни мовленнєвої комунікації в міжнародному праві; комунікативні стратегії в політичному середовищі тощо. Найкращі виступи надруковані в журналі «Вісник НАУ».

 

ІДНТПІН проводить теоретичні та прикладні дослідження та розробки в галузі історії, теорії та організації науки. Основними напрямами діяльності діяльності Інституту є:

  • Проведення наукових досліджень у галузі наукознавства, історії науки і техніки та інноватики;
  • Координація наукових досліджень у галузі наукознавства, історії науки і техніки та інноватики в інших установах НАН України;
  • Узагальнення досвіду, довгострокових тенденцій, закономірностей й обґрунтування засобів вирішення проблем розвитку науково-технічного потенціалу України в контексті розвитку світової науки і завдань розбудови в Україні знаннєвої економіки і знаннєвого суспільства;
  • Науково-організаційного забезпечення здійснення науковими установами та відділеннями НАН України комплексних аналітично-прогнозних досліджень науково-технологічного розвитку України;
  • історико-наукознавчий аналіз досвіду, стану і обґрунтування перспектив науково-технічного та соціально-економічного розвитку НАН України, підвищення її ролі в суспільстві як вищої державної наукової організації України, а саме: 1) вивчення й обґрунтування шляхів підвищення ролі і внеску НАН України у становлення і розвиток в Україні національної інноваційної системи світового рівня; 2) розроблення пропозицій щодо шляхів та засобів інтеграції НАН України у світовий та європейський наукові простори, в тому числі за рахунок активізації співробітництва в рамках ЮНЕСКО, МААН та інших міжнародних організацій; 3) розроблення науково-методичного забезпечення і аналітичне супроводження взаємодії НАН України з найбільш високотехнологічними галузями економіки країни; 4) вивчення досвіду і розроблення пропозицій щодо впровадження в практику діяльності НАН України сучасних методів оцінювання і стимулювання ефективної діяльності наукових установ, їх наукових підрозділів і окремих науковців, використання конкурентних форм фінансування науково-дослідних робіт, збереження й оновлення наукових шкіл.

Інститут виконує методологічні, науково-організаційні, прогнозно-аналітичні, навчально-методичні функції та здійснює координацію й науково-методичне забезпечення наукових досліджень в галузі історії, управління та організації науки, що проводяться науковими установами і вищими навчальними закладами України, надає їм науково-методичну допомогу у підготовці наукових кадрів за профілем Інституту. Інститут співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами, науковими установами, підприємствами, організаціями України.

Інститут є базовою організацією Українського товариства істориків науки.

Інститут здійснює науково-методичне забезпечення діяльності Наукової ради з наукознавства при Міжнародній асоціації академій наук (МААН).

Інститут проводить дослідження щодо стану науки та перспектив науково-технологічного розвитку України, які є основою щорічних проектів доповідей про стан науки та перспективи науково-технологічного розвитку України.