В Інституті виконуються дві фундаментальні теми, що очолюють та виконують молоді науковці Інституту.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДИХ УЧЕНИХ НАН УКРАЇНИ ТА IT-СПЕЦІАЛІСТІВ (Затверджена Розпорядженням Президії НАН України від 26.06.2019 № 385, Договір від 01.07.2019 № 102-15/03-2019)

Науковий керівник: Жабін С.О., к.і.н., докторант Інституту

Строки виконання: 3 кв. 2019 р. – ІV кв. 2020 р.

Мета роботи – дослідження проблеми горизонтальної мобільності, інтелектуальної еміграції та академічної мобільності українських молодих вчених ІТ-сфери України, а також можливостей співпраці з  вченими та спеціалістами, які емігрували за кордон, і розробка рекомендацій щодо формування відповідної державної політики.

Оцінка науково-технічного рівня: немає аналогів в Україні.

Анотований звіт результатів виконання теми.

Було проведено опитування молодих учених НАН України через розповсюдження електронних анкет для анонімних респондентів. Загалом в НАН України було опитано 383 молодих учених із 14 відділень і 3 установ при Президії НАН України. Вдосконалено науково-методичний інструментарій дослідження міграційних намірів в рамках щорічного електронного моніторингу соціально-економічного стану молодих учених НАН України та молодих викладачів вищих навчальних закладів. Розроблено науково-методичний інструментарій електронного он-лайн опитування ІТ-спеціалістів України з соціально-економічного стану, професійних показників та міграційних намірів з врахуванням явища “бодішопінгу”. Подано довідково-аналітичні матеріали до Президії НАН України.

Найважливіші отримані наукові результати:

  1. Серія інтерв’ю та бесід на умовах анонімності з представниками IT-сфери України як молодшого (junior), так і середнього віку (senior, керівник проектів), а також працівника Інституту кібернетики, який мав контакти з ІТ-бізнесом з кінця 1980-х рр., показала, що ІТ-сфера та окремі працівники не сприймають академічну науку (перш за все Кібцентр НАН України) як рівноправного партнера. Це пов’язано із дуже значною різницею у заробітній платі (фактично, навіть молодші працівники не називають свій заробіток в усній бесіді, або навіть оформлення як фізичні особи-підприємців для обходу трудового законодавства) та орієнтацією на світовий ринок.
  2. Встановлено, що офіційна вища освіта (дипломи провідних університетів) за напрямом ІТ поступово втрачає авторитет у приватних ІТ-компаній в Україні, які організовують власні курси підготовки кадрів. В ІТ-галузі дуже велике значення має оновлення навчальних програм щороку, університети, зазвичай, не володіють достатньою оперативністю та гнучкістю, опитування минулих проектів показували скарги молодих викладачів на забюрократизованність навчального процесу. Через складну соціально-економічну ситуацію в Україні та орієнтацію українських ІТ-компаній на іноземні замовлення поширюється явище “бодішопінгу” (калька з англійської “Body shopping”) – рекрутинг консалтинговими компаніями ІТ-працівників для виконання короткострокових контрактів з виїздом закордон, і навіть перепродажем контрактів, що здебільшого створює залежність працівників, навіть не від політики інших держав, а від приватних компаній, що значно обмежує трудові права працівників.


ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПРОЦЕС ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАУКИ В УКРАЇНІ
(Затверджена Розпорядженням Президії НАН України від 26.06.2019 № 385, Договір від 01.07.2019 № 101-15/01-2019)

Науковий керівник: Петренко Н.С., к.е.н., м.н.с. відділу №6.

Строки виконання: 3 кв. 2019 р. – ІV кв. 2020 р.

Мета роботи – розробка ефективних економіко-інституційних механізмів та організаційно-інформаційного забезпечення продуктивної співпраці «науковці-журналісти-аудиторія» – насамперед задля відновлення зв’язку між цими ланками, по-друге, задля створення українських науково-популярних медіа та розробки їхніх концепцій, розв’язання проблеми наукової журналістики, а також задля підвищення конкурентоспроможності України в контексті популяризації науки.

Оцінка науково-технічного рівня: немає аналогів в Україні.

Анотований звіт результатів виконання теми.

Розроблено науково-методичний інструментарій дослідження впливу соціально-економічних факторів на процес популяризації науки в Україні. На основі його використання проаналізовано досвід і проблеми популяризації науки в Україні в контексті інтеграції в європейський дослідницький простір. Висвітлено участь нових інформаційних технологій та Інтернету у створенні нових засобів і форм популяризації наукового знання.

Найважливіші отримані наукові результати:

У процесі виконання проєкту «Дослідження впливу соціально-економічних факторів на процес популяризації науки в Україні» досліджується концепція «відкритої науки» як інструменту популяризації науки. Одним з її елементів є «відкритий доступ», який дає змогу значною мірою популяризувати науку через широке розповсюдження наукової інформації. «Відкритий доступ» може популяризувати науку та нові технології, водночас мотивувати до навчання та застосування науки. Основним кроком уперед та фундаментом, на якому ми можемо популяризувати науку саме в Україні, є «руйнування стін» навколо наукових баз даних та наукової інформації, особливо наукових журналів, робити їх більш доступними. Відкритий доступ лежить в основі демократизації та популяризації науки – допомагає руйнувати бар’єри, що відокремлюють науку від суспільства, знаючи, що обидві громади отримають користь у результаті для так званого наукового виробництва. Тому популяризатори науки можуть публікуватися в журналах відкритого доступу. Саме «відкритий доступ» відіграє важливу роль нової стратегії узаконення основних цінностей та ідей наукової інформації.

Актуальність дослідження цього питання підтверджується зацікавленістю Міністерства освіти та науки України в його розкритті. До НАН України надійшов лист Міністерства освіти і науки України від 7.04.2020 №1/9-196 щодо оцінки рівня обізнаності наукової спільноти України з парадигмою «Відкритої науки», яка є однією з тенденцій та наступним кроком розвитку Європейського дослідницького простору. Тому важливим є те, що молоді вчені Інституту працюють над цим питанням.

Дослідження соціальних факторів впливу на процес популяризації науки в Україні дало можливість визначити, що наразі все більш затребуваними стають різні форми неформальної освіти – публічні лекції, зустрічі широкої публіки з «топовими» винахідниками і вченими у «вільних просторах», дискусійні майданчики, інтерактивні ігрові зони тощо. Новими популярними формами також є наукові кафе, науковий квест, місто науки, сторітелінг (існують щорічні конкурси на кращу історію, переможці яких отримують приз фонду Wellcome Trust або нагороду Макса Перутца). Аналіз соціальних мереж (Facebook, Instagram, Youtube) показав, що інтернет-простір перебирає на себе більшу частину всіх комунікаційних процесів та стає найперспективнішою платформою для популяризації наукових знань. Саме сучасні медіа сприяють розвитку науково-популярних ресурсів: виникають новаторські форми викладу наукової інформації, які поєднують текстові та аудіовізуальні засоби подачі й дозволяють пояснювати складні поняття наочно та зрозуміло. Цифрові медіа розширюють аудиторію науково-популярних матеріалів і підключають користувачів до генерування змісту. Також завдяки соціальним мережам можна залучати представників бізнесу до процесу популяризації науки, що загалом забезпечить взаємозв’язок між науковим, освітнім, промисловим та державним секторами.

Науково-методичне забезпечення розробки принципів, алгоритмів та інформаційно-комунікаційних технологій формування і реалізації проблемно-орієнтованих стратегій та програм соціально-економічного розвитку

Маліцький Б.А., д.е.н., проф., директор Центру