у теперішньому році

НАЙБІЛЬШ ВАГОМІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

ДУ «ІДНТПІН ім.Г.М.Доброва НАН України»

 

 

ІСТОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ ТА СОЦІОЛОГІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ

1.1. На основі аналізу історичної та поточної наукової інформації ідентифіковано і бібліографічно описано за оригінальною методикою, розробленої Інститутом, імена понад 650 зарубіжних вчених в галузі фундаментальних і технічних наук – вихідців з України. За результатами цього дослідження вперше видано Біографічний енциклопедичний словник «Зарубіжні вчені – вихідці з України в галузі фундаментальних і технічних наук», який містить біографічні дані про українських вчених, які з різних причин залишили Батьківщину, ставши з часом за кордоном відомими ученими, збагативши своїми науковими досягненнями світову науку і в певній мірі сприявши позитивному науковому іміджеві України (Ю.О.Храмов, А.С.Литвинко, В.Г.Гармасар, І.Ю.Мушкало, О.Г.Луговський, Г.А.Дороніна, Г.Л.Звонкова, О.М.Корнієнко, М.Д.Станкова).

1.2. Розроблено науково-методичний інструментарій дослідження міграційних намірів в рамках щорічного електронного моніторингу соціально-економічного стану молодих учених НАН України та молодих викладачів вищих навчальних закладів, який ініційований Радою молодих учених при Відділенні інформатики НАН України та проводиться за науково-організаційної та кадрової підтримки ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М. Доброва НАН України». Чергове опитування за 2017 р. показало зростання міграційних намірів (до 51,2%) наукової молоді у зв’язку з погіршенням її соціально-економічного стану. Результати дослідження опубліковано у журналах «Наука та інновації» та «Спільне», а також представлено аналітичні матеріали в проект «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України» Міжнародного фонду «Відродження» (С.О. Жабін, О.П. Казьміна, Н.Б. Ісакова, О.М. Скороход, О.С. Василюк, О.С. Соснов).

НАУКОЗНАВСТВО: СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛІВ

 

НАУКОЗНАВСТВО

2.1. Вдосконалено прогнозно-аналітичну методологію обґрунтування раціональних для конкретних внутрішніх та зовнішніх умов соціально-економічного розвитку країни параметрів науково-технічного потенціалу, виходячи з системних уявлень про його місце, роль, вплив та взаємозв’язок з усіма складовими суспільного життя. На основі її використання зпрогнозовано основні кількісні та якісні параметри науково-технічного потенціалу, необхідні для його відродження як головного фактору забезпечення інноваційного розвитку економіки, соціального поступу країни і національної безпеки. Сформульовані головні напрямки та першочергові заходи з реалізації державної політики для досягнення зазначеної мети (Б.А. Маліцький, О.С.Попович, І.О.Булкін, В.М. Головатюк).

2.2. На основі розробленого в Інституті оригінального наукометричного інструментарію змістовного аналізу текстів нормативно-правових актів, досліджено зміни в українському законодавстві в контексті їх наукоємності (насиченості словами про науку, технології та інновації). Виявлено дві сталі тенденції розвитку законодавства за 1991−2017 рр. – деінтелектуалізація, через зменшення наукоємності текстів нормативно-правових актів, та посилення бюрократичного втручання в наукове життя шляхом надмірної інституалізації правових механізмів державного управління науковою та науково-технологічною діяльністю. Ці тенденції особливо чітко проявилися при реалізації плану заходів Кабінету Міністрів України щодо імплементації положень закону «Про наукову та науково-технічну діяльність», з якого виконано в основному лише заходи, які стосуються внутрішнього наукового життя, а більшість заходів щодо державної підтримки розвитку науки традиційно не виконано.

Результати дослідження оприлюднено в ряді статей, в тому числі за кордоном, а також надіслані у формі доповідної записки до Верховної Ради України (С.Г.Бублік, Б.А.Маліцький).

2.3. Узагальнено напрями діяльності та підходи міжнародних організацій до вирішення проблем гендерного паритету в науці та оцінено можливості їх використання в науковій практиці в Україні. Показано, що в гендерній політиці у вітчизняній науці більш актуальним є забезпечення принципу рівності можливостей оскільки гендерний паритет у кількісному виразі в Україні, на відміну від інших країн, досягнуто і, навпаки, скалася стійка тенденція до скорочення чисельності дослідників−чоловіків більш високими темпами, ніж дослідників−жінок. Ця тенденція супроводжується рядом структурних вікових і професійних змін в кадровому потенціалі, які потребують більш глибокого дослідження проблеми кадрової політики в науці України в цілому. Зокрема, це стосується уточнення причин, що обумовлюють відповідні зміни в гендерному «балансі», призводять до перекосу у бік старших вікових груп дослідників−чоловіків у природничих і технічних науках, слабкої представленості дослідників−жінок у керівному складі науки, корпусі академіків та інших формах наукового життя (І.О.Булкін, Н.Б.Ісакова).

2.4. Розроблено комплексний методологічний підхід до аналізу творчої активності вченого, який дозволяє співставити інформацію про кількісну динаміку його продуктивності зі змінами проблематики наукових інтересів, комунікаційних зв’язків, співробітництва з колегами та іншими напрямами наукового життя. На прикладі аналізу творчої активності ряду вчених доведено, що існує позитивний зв’язок між рівнем творчої активності дослідника та інтенсивністю змін його наукових інтересів, розширенням комунікативних зв’язків та кола співробітництва з іншими дослідниками. Для учених, у яких такий зв’язок є найбільш позитивним характерно високий рівень цитування їх праць, навіть після завершення наукової діяльності. Активне після життєве цитування праць вченого може вважатись додатковим важливим індикатором значимості його досліджень. Результати досліджень опубліковано в ряді фахових видань, в тому числі закордонних (Л.П. Кавуненко, Т.М. Велентейчик).

2.5. Враховуючи системну природу наукового потенціалу, зокрема взаємообумовленість складу вікових груп дослідників, розроблено новий метод прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки, який ґрунтується на розрахунках динаміки його вікового профілю на протязі кількох десятиліть. Його використання дозволило встановити, що для відновлення науки в Україні до рівня середніх для країн ЄС наукового забезпечення інноваційного розвитку необхідно принаймні 20 років щорічно на 15% нарощувати прихід молоді в науку, вживши кардинальних заходів для закріплення науковців середнього віку в наукових установах. Якщо ж таких заходів не буде здійснено, то вже за найближче десятиліття Україна втратить ще половину своїх науковців (О.С. Попович, О.П. Костриця).

2.6. Створено базу статистичних даних для моніторингу розвитку академічного сектору науки України. Підготовлено матеріали чергового науково-довідкового видання «Національна академія наук України: статистичний і наукометричний аналіз ефективності наукового потенціалу», випуск якого планується в 2018 році (Б.А.Маліцький, О.О.Грачев, О.С.Попович, В.І.Хоревін, В.П.Рибачук, Л.П.Овчарова, О.Н.Кубальський, В.О.Цибань, О.М.Міщук).

2.7. Виконано наукометричний аналіз бібліографії наукових праць українських науковців в галузі дослідження Антарктики за період 2007−2017 рр., опублікованих у вітчизняних та зарубіжних виданнях та представлених у матеріалах міжнародних органів системи Договору про Антарктику. Аналіз показав позитивний тренд внеску вчених України, в тому числі НАН України у сучасні дослідження Антарктики. Бібліографія, що укладена, вміщує найбільш широку у світі інформацію про участь учених України у антарктичних наукових дослідженнях. Робота виконана в рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011−2020 роки на замовлення ДУ «Національний антарктичний науковий центр МОН України» (В.П.Рибачук).

ІННОВАТИКА

3.1. В рамках наукознавчо-інновативних досліджень життєвого циклу та інформаційно-технологічного процесу трансформації формалізованих фундаментальних та прикладних знань у формі результатів НДДКР в ході вироблення інноваційної продукції, обґрунтовано заснований на представленнях класичної виробничої функції Коба-Дугласа методологічний підхід оцінювання результатів НДДКР через показник доданої вартості виробленої продукції з застосуванням цих результатів. Запропоновано спосіб порівняльної оцінки наукових результатів, отриманих в різних міждисциплінарних дослідженнях шляхом використання єдиної шкали їх вимірювання. Отриманні результати сприятимуть більш широкому використанню віртуальних методів управління складними інноваційними системами (В.П.Соловйов).

3.2. Розроблено комплексний метод підготовки макроекономічних прогнозів, що базується на використанні формалізованих міжнародних макроекономічних методів у поєднанні з оригінальними (авторськими) методами нелінійного моделювання макроекономічного зростання. Багаторічне використання цього методу при розробці щоквартальних макроекономічних прогнозів на прохання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України продемонструвало хороші можливості для підвищення якості макроекономічних прогнозів з його допомогою (І.П.Макаренко).