Паспорти спеціальностей

Інститут отримав 2 ліцензії (032 – Історія та археологія, 051 – Економіка) на впровадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти на третьому науково-освітньому рівні (Наказ МОН України від 05 вересня 2016 р. № 1073).

До 2016 року підготовка наукових кадрів в докторантурі та аспірантурі та ад’юнктурі Інституту Доброва здійснювалась за спеціальностями “07.00.07 – історія науки і техніки” та “08.00.03 – економіка та управління національним господарством”.

07.00.07 – історія науки і техніки

I. Формула спеціальності:

Спеціальна історична дисципліна, що досліджує процес еволюції наукових ідей, форм організації науки, діяльність наукових шкіл та окремих учених з метою відтворення цілісної картини історії науки, виявлення концептуальних засад і закономірностей її розвитку.

II. Напрямки досліджень:

1. Розвиток науково-технічного потенціалу країни.
2. Закономірності та механізм розвитку науки, чинники, що впливають на цей процес.
3. Історіософія та методологічні засади розвитку науки.
4. Еволюція соціальної функції науки.
5. Періодизація історії науки.
6. Історія популяризації науки.
7. Формування і розвиток наукових шкіл.
8. Розвиток форм організації науки (академій, інститутів, лабораторій, наукових зібрань, наукових товариств).
9. Історія видатних наукових відкриттів.
10. Історична біографістика вчених та організаторів науки.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: історичні науки.

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

І. Формула спеціальності:

Наукова спеціальність, яка досліджує функціонування державних систем та механізмів управління економікою на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях, методи і економічні важелі регулювання економічних процесів та їх ефективність; ефективність функціонування національного господарства економічну політику держави, шляхи та засоби її реалізації форми, методи та важелі державного регулювання національної економіки.

II. Напрями досліджень:

1. Структура національної економіки,структурна політика та механізм її реалізації.
2. Моделі державного регулювання національною економікою.
3. Теоріятапрактика прогнозування та макроекономічне планування в системі державного управління національною економікою, окремих сфер і галузей.
4. Регулятори і важелі антикризової політики держави.
5. Особливості регулювання в державному секторі економіки.
6. Організаційні форми, структура та завдання органів державного управління економікою.
7. Економічна безпека національної економіки.
8. Iнвестиційний процес, державна інвестиційна політика та механізм її реалізації.
9. Iнноваційний розвиток, державна інноваційна політика, науково-технічна політика та механізм її реалізації.
10. Стратегія економічного розвитку (стратегія макроекономічного розвитку, стратегічне планування розвитку окремих макроекономічних процесів: науково-технічний прогрес, інвестиції, інновації тощо).
11. Державне прогнозування соціально-економічного розвитку національної економіки.
12. Державні програми соціально-економічного розвитку та державні цільові програми.
13. Державне регулювання інституціональних змін в національній економіці, роздержавлення власності та приватизація, управління державними корпоративними правами.
14. Прогнозування та державне регулювання окремих макроекономічних процесів (виробництво, доходи, споживання інвестиції, інфляція, валютний курс тощо).
15. Прогнозування та державне регулювання довгострокового економічного розвитку.
16. Регуляторна політика держави та механізм її реалізації.
17. Антимонопольна (конкурентна) політика та механізм її реалізації.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: економічні науки