XXVI Київський симпозіум з наукознавства та історії науки «Наука, технології та інновації як найважливіші чинники національної безпеки в умовах становлення нових суверенних держав» - State Institution "Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine" (STEPS Center)

13–14 листопада 2014 року в місті Києві відбувся XXVI Київський симпозіум з наукознавства та історії науки «Наука, технології та інновації як найважливіші чинники національної безпеки в умовах становлення нових суверенних держав».

Учасники симпозіуму констатують, що серйозною загрозою національній безпеці України є недооцінка значення науки для зміцнення обороноздатності країни, для забезпечення інноваційного розвитку економіки і морального здоров’я суспільства, і відрив урядовців, відповідальних за формування та реалізацію економічної політики держави від передової вітчизняної та зарубіжної науки.
Цим зумовлено прийняття цілого ряду непродуманих, а то й просто некомпетентних рішень, відсутність послідовної науково-технологічної та інноваційної політики, прогресуюча деградація науково-технологічного потенціалу. Недооцінюється значення для гарантування національної безпеки та прискорення інноваційних процесів в економіці країни розвитку ракетно-космічної галузі. Серйозною загрозою для національної безпеки стала прогресуюча бюрократизація державного управління соціально-економічної сферою, яка не тільки погіршує ефективність законодавства та практичних заходів виконавчої влади, але й підриває довіру суспільства до влади, отруює суспільну свідомість.

У роботі симпозіуму прийняли участь понад 150 учасників

К.с.1 Прийняли участь 53, із них з доповідями 18

К.с.2. Прийняли участь 30, із низ з доповідями 17

Відкрив пленарне засідання симпозіуму віце-президент НАН України Антон Григорович Наумовец, який оголосив привітання учасникам президента НАН України Б.Є. Патона.

З вітальним словом до учасників засідання звернулась народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич

На пленарному засіданні були заслухані доповіді: директора Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України Бориса Маліцького «Наука, технології, інновації та національна безпека: теоретичні та прикладні аспекти»; член-кореспондента НАН України, виконуючого обов’язків ученого секретаря НАН України В’ячеслава Богданова, к.т.н., завідувача відділу Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Олега Грачева «Фундаментальна наука і національна безпека»; академіка НАН України, академіка секретаря Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елли Лібанової «Соціальні аспекти науково-технологічної безпеки»; академіка НАН України, директора Інституту магнетизму НАН України та МОН України Віктора Бар’яхтаря «Чи потрібні Україні атомні станції та атомна зброя», д.ф.-м.н., проф., заступника міністра освіти і науки України Максима Стріхі «Українська наука як фактор національної безпеки»; к.т.н., заступника Генерального конструктора ДП «КБ «Південне» з наукової роботи Олександра Кашанова, д.т.н., директора Дніпропетровської філії Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Анатолія Шевцова «Потенціал ракетно-космічної галузі та національна безпека України»; к.е.н., завідувача міжгалузевої лабораторії Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Ігоря Булкіна «Особливості фінансування науково-технологічного розвитку військово-промислового комплексу України»; к.е.н., доц., завідувача лабораторією правового забезпечення розвитку науки і технологій Науково-дослідницького інституту інтелектуальної власності НАПН України Геннадія Андрощука «Інтелектуальна власність у наукоємних виробництвах і оборонній сфері у контексті національної безпеки»; молодшого наукового співробітника Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Антона Корецького «Про можливості застосування сучасних підходів до прогнозування розвитку технологій у військово-промисловій сфері»; к.т.н., проф., директора Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України Володимира Гриценко, «Інформаційний простір: інтелектуальні технології та національна безпека»; д.г.н., проф., завідувача відділу ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Анатолія Степаненко «Еколого-орієнтовані стратегії у системі забезпечення екологічної безпеки»; д.е.н., головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Юрія Харазишвілі «Методологічні підходи до оцінки рівня економічної безпеки країни»; д.е.н., проф., заступника директора з наукової роботи Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України В’ячеслава Соловйова «До обґрунтування логіки впливу науки та інновацій на механізми національної та колективної безпеки»; д.е.н., проф., провідного наукового співробітника Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Олега Меха «Наукоємність системи національної безпеки: аналіз нормативно-правових основ»; д.е.н., завідувача відділу Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Олександра Поповича «Бюрократизація державного управління як реальна загроза національній безпеці»; к.е.н., старшого наукового співробітника Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Ігоря Макаренко «Проблеми національної безпеки: інноваційний контекст. Сучасні реалії»; д.і.н., провідного наукового співробітника Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Алли Литвинко «Історичний досвід вітчизняної науки і техніки у забезпеченні національної безпеки»

На круглому стілі 1 «Загрози національній безпеці, обумовлені станом науково-технологічного потенціалу»

Модератори круглого столу:

В’ячеслав Соловйов, д.е.н., проф., заступник директора з наукової роботи Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України

Володимир Гриценко, к.т.н., проф., директор Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України

Віктор Шовкалюк, директор департаменту інновацій та трансферу технологій Міністерства освіти і науки України

Секретар круглого столу

Олена Казьміна, к.е.н., науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України

Прийняли участь 53, із них з доповідями 16

Вступне слово:

Віктор Шовкалюк, директор департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій Міністерства освіти і науки України

Виступи на круглому столі:

Кваша Тетяна Костянтинівна, к.е.н., УкрІНТЕІ «Науково-технологічна безпека як основний елемент економічної безпеки: методологія оцінки та аналіз стану»; Макаренко Ігор Петрович, к.е.н., докторант, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України «Грошові потоки в інноваційному середовищі.» Морозов Олександр Федорович, д.т.н., професор НТУУ «КПІ» «Формирование инновационнойвосприимчивости предприятия»; Єгоров Ігор Юрійович, д.е.н., с.н.с. ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” «Використання індикаторів Європейського інноваційного табло для оцінки рівня інноваційної діяльності в Україні» Денисюк Володимир Антонович, к.т.н., с.н.с., Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України «Коммерциализация научных разработок как фактор повышения экономической и научно-технологической безопасности»; Мазур Олександр Анатолійович, к.е.н., ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України «Научно-технический потенциал ИЭС им. Е.О Патона и национальная безопасность»; Желібо Євген Петрович, д.х.н., проф., Національний університет державної податкової служби України «Проблеми комерціалізації інновацій в Україні та шляхи їх вирішення»; Гулієв Аріф Джаміль огли,д.ю.н., доц., Національний авіаційний Університет «Тероризм як погроза національній безпеці: джерела проблеми»; Сенченко Василь Васильович, к.т.н., с.н.с., Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України «Щодо підготовки управлінських кадрів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення інноваційного розвитку України»; Моісеєнко Юрій Валентинович, здобувач, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України

«Питання захисту інтелектуальної власності»; Степашко Володимир Семенович, д.т.н., проф., Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України «Технології кількісного оцінювання і прогнозування стану економічної безпеки держави»; Мех Олег Андрійович, д.е.н., професор, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України «Соціальні фактори забезпечення національної безпеки»; Гусєв В’ячеслав Олександрович, к.е.н., с.н.с., Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України «Інституціональне забезпечення національної безпеки України у сфері інноваційної діяльності»; Клисак Геннадій Олександрович, Завод колісних систем «КОНСІМА», Дніпропетровськ «Продовольственная безопасность и «тихая война» на полях Украины»;

Попович Олександр Сергійович, д.е.н., Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України «Національна інноваційна система та пропозиції до рекомендацій симпозіуму»; Барановська Наталія Петрівна, д.і.н., с.н.с., Інститут філософії НАН України «Стан вітчизняної науки та її роль у мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи».

На круглому стілі 2 «Історичний досвід та сучасні можливості використання потенціалу ракетно-космічної галузі у вирішенні проблем національної безпеки»

Модератори круглого столу:

Юрій Храмов, д.ф.-м.н., проф., завідувач відділу історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України

Віктор Ткаченко, помічник Генерального конструктора – Генерального директора – начальник самостійного відділення науково-технічної інформації та патентно-ліцензійних досліджень ДП «КБ «Південне»

Ірина Дячук, к.філос.н., директор Музею космонавтики ім. С.П. Корольова

Прийняли участь 30, із низ з доповідями 18

Храмов Юрій Олексійович, д.ф.-м.н., проф., ЦДПІН ім. Г. М. Доброва НАН України «Вступ. Структура національної безпеки»; Олейник Іван Іванович, д.т.н., генерал-полковник, радник генерального директора ДП «КБ«Південне» «Озброєння і військова техніка в забезпеченні національної безпеки»; Кузнецов Едуард Іванович, заступник Генерального директора НКАУ «Застосування наземних космічних засобів в інтересах національноїбезпеки»; Дячук Ірина Дмитрівна, к.ф.н., директор Музею космонавтики ім. С.П. Корольова «Космічна діяльність як складова глобальної безпеки»; Федоров Олег Павлович, директор Інституту космічних дослідженьНАНУ-НКАУ «Фундаментальні космічні дослідження в контексті вимог національної безпеки»; Ткаченко Віктор Дмитрович, помічник Генерального конструктора – Генерального директора – начальник самостійноговідділення науково-технічної інформації і патентно-ліцензійних досліджень ДП «КБ «Південне» «Ракетно-космічна техніка України в рамках СРСР (1951 – 1991)»; Кашанов Олександр Еріковіч, к.т.н., ДП «КБ«Південне» «Ракетно-космічна техніка України (з 1992 р.)»; Мітрахов Микола Олександрович, к.т.н., КБ «Південне» «Науково-технічна школа В. Г. Сергеєва»; Звонкова Галина Леонідівна, к.і.н., ЦДПІН ім. Г. М.Доброва НАН України «Наукові школи в історії науки: характерні ознаки і сутність»; Вельбицький Ігор В’ячеславович, д.т.н., Інститут кібернетики «Співпраця наукових шкіл Глушкова і Сергієва»; Горелова СвітланаОлександрівна, Національний технічний університет «ХПІ» «Діяльність харківських підприємств «Комунар» і «ХАРТРОН» по виробництву систем управління для ракетно-космічної техніки»; Корнієнко ОлександрМиколайович, д.і.н., ІЕЗ ім. Є.О. Патона «Розвиток зварювання і родинних технологій, обумовлений потребами ракетно-космічної галузі»; Скляр Володимир Миколайович, д.і.н., Національний технічний університет«ХПІ» «Досвід кадрового забезпечення Харківським політехнічним інститутом військово-промислового комплексу (50-і – 80-і рр. ХХ ст.)»; Ларін Андрій Олексійович, к.т.н., Національний технічний університет «ХПІ»«Підготовка фахівців для ракетно-космічної галузі в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Презентація колективної монографії «Динамика полета и управление: 50 лет в ХПИ»»; Грабар Іван Григорович, д.т.н., Національний агроекологічний університет «Освіта і наука в світлі сучасних вимог забезпечення національної безпеки»; Тимченко Олександр Юрійович, ДП «КБ «Південне»; ВасиленкоБорис Емільянович председатель Общественного Совета Государственного космического агентства Украины, главный инженер Киевского радиозавода в 1976-1996 г.г.;

Храмов Юрій Олексійович, д.ф.-м.н., проф.,ЦДПІН ім. Г. М. Доброва НАН України «Проспект колективної монографії «Історія ракетно-космічної техніки України». Обговорення.»

Учасники симпозіуму прийняли рекомендації, які будуть надіслані в органи управління наукою та учасникам симпозіуму.

Вибрані виступи у вигляді статей будуть надруковані в журналі «Наука та наукознавство».

РЕКОМЕНДАЦІЇ

XXVI Київського симпозіуму з наукознавства та історії науки на тему: “Наука, технології та інновації як найважливіші чинники національної безпеки в умовах становлення нових суверенних держав »

Учасники симпозіуму констатують, що серйозною загрозою національній безпеці України є недооцінка значення науки для зміцнення обороноздатності країни, для забезпечення інноваційного розвитку економіки і морального здоров’я суспільства, нерозуміння того, що науково-технологічна сфера служить джерелом продукування інтелектуального ресурсу для розвитку й підтримки діяльності всіх складових національної безпеки: економічного процвітання, соціально-політичної стабільності, обороноздатності і зумовлений ним відрив урядовців, відповідальних за формування та реалізацію економічної політики держави від передової вітчизняної та зарубіжної науки. Цим зумовлено прийняття цілої низки непродуманих, а то й просто некомпетентних рішень, відсутність послідовної науково-технологічної та інноваційної політики, прогресуюча деградація науково-технологічного потенціалу. Недооцінюється значення для гарантування національної безпеки та прискорення інноваційних процесів в економіці країни розвитку ракетно-космічної галузі. Серйозною загрозою для національної безпеки стала прогресуюча бюрократизація державного управління соціально-економічної сферою, яка не тільки погіршує ефективність законодавства та практичних заходів виконавчої влади, але й підриває довіру суспільства до влади, отруює суспільну свідомість.

Обговоривши ці та інші проблеми, науковці, що взяли участь у симпозіумі, рекомендують:

Звернутися до науковців України із закликом активізувати дослідження проблем, безпосередньо пов’язаних із зміцненням національної безпеки та обороноздатностікраїни, активно використовувати медіа-засоби, а також інтернет-майданчики (соціальні та професійні мережі) для роз’яснення широкій громадськості важливості вітчизняної науки для стабільного зростання економіки країни та підвищення рівня національної безпеки. Ширше використовувати для цього результати досліджень з історії науки та її впливу на технологічний розвиток промисловості та примноження суспільного багатства.
Організувати скоординовані та регулярні дослідження проблем національної безпеки. Їх результати мають концентруватися у щорічній урядовій доповіді, присвяченій оцінці стану національної безпеки та обґрунтуванню стратегії її зміцнення, включаючи:

– чіткі й конкретні формулювання цілей України у зовнішній політиці, життєво важливих для гарантування безпеки країни, суспільства і людей;

– напрямки зовнішньої політики, зміст міжнародних та міжкраїнних зобов’язань України і рівень економічних, військових, дипломатичних та інших можливостей держави, які повинні забезпечити запобігання та адекватної відповіді на агресію проти української держави, повністю і ефективно реалізувати стратегію національної безпеки;

– обґрунтування конкретних коротко-, середньо- та довгострокових заходів щодо використання політичних, економічних, науково-технічних, військових та інших видів потенціалу країни для захисту національних інтересів та досягнення життєво важливих для гарантування національної безпеки України цілей;

– проблемно-орієнтовану та загальну оцінку наявності в України адекватних можливостей реалізації стратегії національної безпеки, включаючи економічні, науково-технологічні, соціально-політичні й воєнні;

– актуальні на даний момент та на перспективу відомості, необхідні для інформування Верховної Ради України, Президента країни та народу України про стан, проблеми та стратегію національної безпеки, а також необхідних зусиллях для її реалізації. Крім таємної частини документ повинен мати відкриту частину, доступну для всього населення, що важливо для активного включення кожного громадянина країни в обговорення проблем реалізації стратегії національної безпеки.

Вжити рішучих заходів для поглиблення координації наукових досліджень, спрямованих на гарантування національної безпеки, забезпечення їх гнучкого стратегічного планування, яке дозволило б враховувати існуючі та потенціальні загрози. Утворити для цього державне агентство наукового забезпечення національної безпеки, доручити йому також моніторинг існуючих і виникнення нових загроз безпеці країни та результативності дій, спрямованих на їх усунення. Відновити діяльність Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. Поповнити її склад висококваліфікованими фахівцями, уточнити її функції як консультативно-дорадчого органу, доручити їй формування замовлення на наукові дослідження і розробки, пов’язані з національною безпекою та підвищенням обороноздатності країни.
Запровадити систему оперативного наукового аналізу зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці України, реконструюватиз цією метою ситуаційний центр Ради національної безпеки і оборони, передбачивши в його структурі не тільки засоби оперативного моніторингу існуючих загроз та стану науково-технологічного забезпечення національної безпеки, але й можливості автоматизованої обробки даних, математичного моделювання різних сценаріїв розвитку ситуації та стратегій державної політики, програмне забезпечення, а також для широкомасштабного залучення великої кількості експертів з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України ініціювати організацію комплексної дослідницької групи і виконання проекту, спрямованого на розробку методології, методичного забезпечення та науковий супровід процесу впровадження в життя цього проекту.
З метою максимального наближення наукових розробок інститутів НАН України до сучасних вимог промисловості та всієї економіки країни щодо забезпечення національної безпеки звернутися до Президії НАН України з пропозицією провести розширені наради у відділеннях механіки, інформатики, фізико-технічних проблем матеріалознавства, фізико-технічних проблем енергетики, ядерної фізики та енергетики, економіки та ін. з участю представників ДП «КБ «Південне», на яких обговорити проблеми науково-технологічного забезпечення національної безпеки держави.
Звернути увагу керівництва країни, на необхідність докорінного перегляду політики української держави щодо розвитку науки і технологій, здійснення реальних заходів, спрямованих на структурну перебудову економіки, запровадження сучасних методів державного управління, а такожвикористання можливостей вітчизняної науки для обґрунтування і коригування державної політики, зокрема, для усунення і протидії загрозам національній безпеці і обороноздатності країни.
Покінчити з нехтуванням соціально-політичними та соціокультурними факторами національної безпеки країни, яка безпосередньо пов’язана зі сталим (екостійким) розвитком виробництва, економічною та соціальною стабільністю.
Рішуче відмовитись від послідовно здійснюваного економічним блокомпопередніх урядів курсу на витіснення програмно-цільового підходу в державному управлінні науково-технологічним розвитком. Започаткувати ряд масштабних науково-технологічних та інноваційних програм, спрямованих на модернізацію комплексу засобів обороноздатності країни та прискорення технологічного оновлення виробництва.
Чітко визначитись з перспективами виходу на рівень європейських стандартів нарощування наукоємності економіки, для чого, починаючи з 2015 року, планувати щорічне збільшення обсягів видатків на проведення наукових досліджень і розробок із державного бюджету із темпами не менше ніж 25% за рік. Це дозволить до 2020року вийти на рівень 1,5% ВВП з державного бюджету, а за умови стимуляції інвестування науки – рівня фінансування наукових досліджень і розробок з усіх джерел в обсязі 3% ВВП, як це передбачено для ЄС. Забезпечити державну підтримку участі вітчизняних вчених у науково-технологічних програмах Європейського Союзу, а також отримання ними грантів міжнародних фондів та організацій на виконання досліджень і розробок, спрямованих на підвищення рівня національної безпеки України.

Невідкладно здійснити заходи щодо нарощування результативності вітчизняної науки та впровадження її результатів на виробництві. Першочергове значення при цьому надати вирішенню проблем формування сприятливого правового і регуляторного середовища, комплексного розвитку науково-технологічної та інноваційної інфраструктури, впровадження ефективних механізмів співпраці на всьому ланцюгу «наукові розробки – виробництво»

Вжити заходів до кардинального поглиблення прозорості в діяльності органів державного управління всіх рівнів як дієвого засобу боротьби з бюрократизацією і корупцією, ширше використовувати для цього можливості громадських рад при центральних органах влади, а також інтерактивні можливості сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Організувати обов’язкове навчання державних службовців центральних та місцевих органів виконавчої влади для засвоєння ними основ інноваційної культури та інноваційного менеджменту.
Розробити і розпочати послідовну й цілеспрямовану реалізацію державної програми формування наукомісткої системи національної безпеки України, передбачивши в ній розв’язання проблем матеріально-технічного забезпечення відповідних досліджень, їх законодавчого та податкового стимулювання. Створити і законодавчо закріпити механізм безперешкодного трансферу технологій подвійного призначення з метою якомога повнішого їх використання для зміцнення обороноздатності країни, та розв’язання соціально-економічних проблем.
Враховуючи наявність потужного науково-технологічного потенціалу України в галузі ракетно-космічної техніки, її реальні можливості у зміцненні обороноздатності країни та здійсненні реального впливу на технологічнеоновлення й інноваційний розвиток багатьох галузей виробництва та економіки в цілому, вважати забезпечення її пріоритетної підтримки державою одним із ключових напрямів підвищення рівня національної безпеки. З цією метою на законодавчому рівні створити режим максимального сприяння для науково-дослідних, проектно-конструкторських та виробничих підприємств, що працюють у цьому напрямку, організувати міжвідомчу координацію такої діяльності, істотно посилити державну підтримку космічних програм.
Учасники симпозіуму вважають, що для виведення економіки України на рівень, який гарантує належний рівень національної безпеки необхідно:

– забезпечити щорічний приріст реального ВВП країни не менше 7%;

– вийти на рівень виробництва 12,6 тис. доларів США на мешканця країни (що відповідає збільшенню ВВП приблизно в 2,7 рази);

– створити умови, що дозволять зменшити рівень відсоткових ставок при кредитуванні виробництва до 5% на рік;

– створити економічно безпечні умови для переходу на плаваючий валютний курс, забезпечити встановлення такого його рівня, при якому платіжний баланс буде позитивним або нульовим.

Історикам науки – звернути особливу увагу на вивчення історії створення ракетно-космічної науки і техніки в Україні, унікальних науково-технічних шкіл провідних вчених-конструкторів, що відіграли ключову роль у зміцненні обороноздатності країни. Приділяти більше уваги популяризації історії вітчизняної науки.
Привернути увагу працівників засобів масової інформації до надзвичайної важливості для національної безпеки держави посилення їх впливу наформування в суспільній свідомості адекватного розуміння значення науки та заснованого на її досягненнях інноваційного розвитку економіки для піднесення рівня життя, утвердження України як сучасної держави і забезпечення самого її існування як незалежної і суверенної держави в сучасному світі.
Невідкладно опублікувати на сайті Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва презентації доповідей учасників симпозіуму, а на протязі найближчих двох тижнів і тексти цих доповідей, підготувати доповідні записки до уряду та Верховної Ради України з найбільш гострих проблем, які були обговорені на симпозіумі. Підготувати й опублікувати в журналах «Наука та інновації», «Наука та наукознавство», «Проблеми науки» статті за матеріалами доповідей та виступів учасників симпозіуму.